Чоловік пішов. І своє м'ясо забрав з собою ⋆ Rodinok.net

Чоловік пішов. І своє м’ясо забрав з собою

Чоловік пішов. І своє м’ясо забрав з собою

Запрошуючи у гості іногороднього Миколая, Лариса в глибині душі сподівалася на продовження банкету: оберемки квітів, обмін кільцями, лялька на капоті. Однак для початку вистачило б і просто приємного спілкування з романтичними сюрпризами. Зрештою, один раз живемо, та й не дівчинка.

Тому до зустрічі дорого гостя вона приготувалася вкрай ретельно. З ранку Лариса шаленим віником метнулася по магазинах. Спланувала меню: салати, стейки, десерт.

Навіть два красивих келиха прикупила, щоб не зіпсувати любовний настрій смішними чашками в горошок. Нафарбувалася, зробила зачіску і стала з нетерпінням чекати повідомлення про прибуття поїзда. Приїхав якраз до обіду Микола сюрприз оцінив.

Стейки здалися йому чудовими, салат – чарівним, господиня – ще краще. В результаті чоловік вирішив затриматися в гостях довше і раптово зіткнувся з несподіваною проблемою. В будинку скінчилася їжа.

– Сходимо на ринок, і я приготую! – щасливо посміхнулася Лариса. – Ти все так хвалив, меню залишаємо все як було? – Так, все дуже смачно! – бадьоро відгукнувся нічого не підозрюючи, Микола. І пішов за нареченою – за покупками.

Проте, перша вилазка не як гостя, а як глави утворилася осередку поставила його в глухий кут. – Ой, як дорого! Уй, як дорого! Оооох! – тільки й міг вимовити він, побачивши ціну на тільки що затверджене їм меню (яке він же недавно і зжер практично одноосібно). І хоч мова йшла про пару тисяч, стало ясно, що до такого чоловіка не готували.

Лариса вигадувала на ходу способи економії, щоб не вдарити по гаманцю опинився раптом некредитоспособным обранця. Супутник її тільки бурчав, а потім ще нарікав на важкі сумки. А за обідом і зовсім глибокодумно прорік: треба тобі відучуватися стільки жерти.

Дорого виходить. Відучуватися жерти Лариса не хотіла. Змінювати спосіб життя в образ ощадливого новому чоловікові – теж.

А гість знаходив нові і нові приводи для причіпок.- Додому тобі пора! На вихід! – безапеляційним тоном викарбувала Лариса. І для переконливості виставила рюкзак дорого гостя за поріг.

Той гордо пішов, але незабаром знову поскребся у двері. Лариса чекала чого завгодно. Вибачень.

Освідчень. Слів типу: я був жадібний, дріб’язковий і у всьому правий. Однак те, що вона почула, стало повною несподіванкою.
– Там ще в морозилці шматок м’яса залишився, за мої гроші куплений! Ти поверни! А ви ще дивуєтесь, чому мені не подобаються дріб’язкові й допитливі пополамщики. Ось тому.



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.